Что делать с битым автомобилем

Существует большое количество вариантов решения вопроса битых и аварийных автомобилей, вам будет нужна авторазборка Вам всего лишь нужно выбрать тот который вам больше подойдет.
Битый автомобиль и дорожное транспортное происшествие до последнего времени могли в серьез напугать любого авто владельца. Что бы понять, как сохранить нервы, время и деньги нужно всего лишь дочитать статью до конца, и принять одно из решений.
Количество вариантов для авто владельца с битым автомобилем ограничено:
Один из вариантов — самостоятельная продажа поврежденного автомобиля. Решение иногда приходило быстро, а вот реализация требовала не всегда запланированных расходов средств, времени и других связанных с продажей неудобств. Не всегда удается самостоятельно транспортировать автомобиль до места временной стоянки, и здесь друг с буксировочным фалом может оказаться не эффективным. Эвакуатор пусть и не дорогое удовольствие, но эти деньги уже не вернутся в ваш карман. Далее — обеспечение сохранности от разукомплектации автомобиля. Выход один — охраняемая платная стоянка со всеми вытекающими последствиями. Время нахождения автомобиля на стоянке предугадать сложно, как и сумму к оплате места на ней. Привлечение покупателей тоже будет стоить и времени и средств: бесплатные и платные объявления в автомобильные газеты, звонки и поездки к потенциальным покупателям на разборка от компании Алето и авто мастерские. К тому же стоит упомянуть, что далеко не каждый владелец авто владеет коньюктурой рынка такого специфического товара как аварийный или битый автомобиль, навыками и опытом специалиста способного точно оценить ущерб и установить адекватную цену. Как правило, в подобной ситуации, этими навыками обладает покупатель. Хорошенько «проехав по ушам» он забирает авто за копейки, либо отказывается от покупки из-за сильно завышенной цены. Владелец авто в последнем случае продолжает платить за стоянку, иногда включая оплату стоянки в, и без того, завышенную стоимость автомобиля. Прибавьте к этому необходимость срываться в удобное для покупателя время для демонстрации автомобиля, и вы поймете, что самостоятельно продать автомобиль это не такое уж быстрое и приятное занятие.
Второй вариант заключается в ремонте и восстановлении поврежденного автомобиля. Здесь подводных камней меньше и всё понятно. Ремонт дело трудоемкое, дорогостоящее и длительное. Не стоит рассчитывать, что выплат страховой компании хватит для того что бы покрыть все затраты связанные с ремонтом: эвакуация в случае необходимости, стоимость запасных частей, работы ряда специалистов. Вам определенно понадобятся специалисты по кузовному ремонту, авто-слесарь, механик, возможно электрик и обязательно авто-маляр. Время которое ваш автомобиль будет находиться в ремонте безвозвратно уйдет, как и дополнительные материальные средства. Не каждый может себе такое позволить.

Выбор автомобильного аккумулятора

Большинство владельцев старых автомобилей сталкивались с заменой аккумуляторных батарей
https://ad-oil.com.ua . Обычно срок службы аккумулятора не превышает пяти лет, но при правильном использовании этот срок можно увеличить более чем на 8 лет. Старые батареи быстро теряют заряд, но опытный автомобильный мастер сможет реанимировать её. Стоит иметь в виду, что после восстановления она не будет служить долго. Именно поэтому нужно разобраться, как выбрать аккумулятор в свою машину.
Прежде всего потребуется узнать габариты аккумулятора. Раньше все модели батарей имели одинаковый размер и ориентацию. Сейчас можно найти только азиатский и европейский формат. Следует учитывать и типы крепления. Их только два: с использованием планки и шпилек в верхней части, и прищепками в нижней части батареи. В нижней части батареи крепление может быть двухсторонним и четырехсторонним. Следующим обязательным параметром батареи является её полярность. В большинстве случаев, слева располагается минусовая клемма, а плюсовая — справа. Это классическая полярность батареи. В автомобилях японских производителей полярность противоположная, что нужно иметь в виду.
Главной характеристикой АКБ является емкость. Эта величина показывает нам, насколько велик запас энергии в батарее. Чем больше объем двигателя, чем более мощная его электросистема, тем более емкой должна быть батарея. Рекомендуется устанавливать модель с такими же показателями, как и у оригинала. Более высокий показатель емкости медленнее теряет заряд, но и заряжается дольше.
Ещё одним параметром является стартовый ток. От этой величины зависит, заведётся ли автомобиль при сильном морозе или нет. Стоит учитывать, что при отрицательных температурах характеристики аккумулятора снижаются на 40%. Если в тёплую погоду стартовый ток с трудом запускал двигатель автомобиля, то при сильном морозе он и вовсе не справится со своей задачей.
Все батареи можно разделить на такие классы: AGM-батареи, стандартные, бюджетные и премиальные. Бюджетные аккумуляторы самые доступные, но они требуют много внимания. Пластины таких батарей изготавливают из свинца. Электролит необходимо часто проверять и, при необходимости, доливать дистиллированной воды. Характеристики аккумуляторов этого класса ниже, чем у других моделей. Стандартные аккумуляторы дороже, но они оснащаются пластинами с кальцием. Маркируются они символами Ca. Такие батареи отличаются высоким стартовым током и маленьким саморазрядом. В премиальных моделях не испаряется электролит, большой стартовый ток и низкий показатель саморазряда. Такие батареи могут прийти в негодности при полном разряде. И самыми дорогими АКБ являются AGM-батареи. В них электролит находится в сепараторе, что позволяет выдавать солидные характеристики.
Батареи любого класса требуют соблюдения правил хранения. В противном случае характеристики устройства снижаются ещё до его установки в автомобиль. Именно поэтому рекомендуется приобретать АКБ не более 3-4 месяцев с момента производства.

Принцип роботи дизельного двигуна і його особливості

Дизельний двигун

Дизельний двигун, поряд з бензиновим, є одним з двох найпоширеніших типів поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Принцип його роботи базується на самозаймання повітряно-паливної суміші, яка подається в камери спалювання під тиском.

Завдяки цьому пальне нагрівається і самозаймається, що є головною відмінністю дизельного двигуна від бензинового і виступає основною причиною всіх конструктивних і експлуатаційних змін в силовому агрегаті цього типу, а також безпосередньо впливає на сферу застосування і частоту його використання. У статті докладно розглядається історія створення та вдосконалення дизельного двигуна, пристрій і принцип роботи подібного обладнання, а також його основні відмінності та переваги в порівнянні з бензиновою силовою установкою.

Історія створення і вдосконалення

Перші наукові розробки, що стосуються можливості використовувати для займання пального в тепловій машині стисненого до високого тиску палива, були здійснені в 20-30-х роках 19-го століття. На практиці цей принцип був реалізований видатним німецьким винахідником і інженером Рудольфом Дизелем, який в 1892 році оформив патент на винахід двигуна оригінальної конструкції, що отримав назву дизель-мотор на честь його творця. Через 3 роки документ був визнаний США. Протягом декількох років Дизель зареєстрував ще кілька патентів на різні модифікації дизельного двигуна.

Перший працюючий агрегат був виготовлений в кінці 1896, а його випробування пройшли практично відразу — 28 грудень наступного року. Як пальне перші дизельні двигуни використовували рослинні масла і легкі нафтопродукти. Силова установка практично відразу ж стала показувати високий ККД, будучи ще й дуже зручною в експлуатації. Але в перші роки після винаходу дизельні двигуни застосовувалися, головним чином, у важких парових машинах.

Істотно розширити сферу практичного використання дизельних агрегатів дозволили два ключових удосконалення. Перше полягало в застосуванні в якості палива гасу, що першим використав в 1898 році інший великий інженер того часу — народився в Росії швед Рудольф Нобель. Другим серйозним раціоналізаторськими рішенням стало винахід паливного насоса високого тиску (ТНВД), який замінив використовуваний раніше для стиснення пального компресор.

Серйозний внесок у вдосконалення ТНВД вніс в 20-ті роки 20-го століття Роберт Бош. Він винайшов і впровадив модель вбудованого насоса і безкомпресорної форсунки, застосування яких привело до суттєвого зменшення габаритів дизельного двигуна, що, в свою чергу, дозволило встановлювати його спочатку на громадський і вантажний транспорт, а в другій половині 30-х років — вперше використовувати на легкових машинах. Подальші поліпшення даного агрегату, зокрема використання спеціального дизельного палива, дозволили силовій установці на цьому типі пального успішно конкурувати з бензиновими двигунами, постійно збільшуючи займану частку ринку.

Відмінність від бензинового двигуна

Головна відмінність дизельного двигуна від бензинового було згадано вище. Воно полягає у відсутності системи запалювання, що пояснюється використанням принципу самозаймання паливно-повітряної суміші в результаті нагнітання тиску і викликаного цим нагріву пального. Необхідно відзначити кілька ключових наслідків різниці між розглянутими типами силових установок.

Головні позитивні для дизельного двигуна моменти полягають у наступному. По-перше, відсутність системи запалювання робить конструкцію агрегату помітно простіше, підвищуючи надійність і довговічність. По-друге, компресійний займання палива забезпечує більш повне і ефективне згорання, в результаті чого підвищується ККД силової установки і знижується кількість шкідливих викидів.

Основним негативним наслідком зазначеного вище відмінності між двигунами внутрішнього згоряння виступають більш суттєві вимоги до міцності і якості виготовлення клапанів і інших деталей дизельних агрегатів. Це пов’язано з тим, що вони експлуатуються під серйозним навантаженням, пов’язаної з підвищеним тиском паливно-повітряної суміші.

Принцип роботи

Дизельні двигуни діляться на двох- і чотиритактні. Перший варіант в сьогоднішніх умовах використовується вкрай рідко, а тому детально розглядати його просто не має сенсу. Стандартний принцип роботи звичайного чотиритактного двигуна передбачає, що цілком логічно, 4 основних етапи:

  1. Впуск. Колінвал повертається в діапазоні між 0 і 180 градусами. На цій стадії повітря подається в циліндр.
  2. Стиснення. Положення коленвала змінюється зі 180 до 360 градусів. Це забезпечує рух поршня до так званої верхній мертвій точці (ВМТ), що призводить до стиснення повітря в циліндрі в 16-25 разів.
  3. Робочий хід з подальшим розширенням. Колінвал здійснює переміщення між 360 і 540 градусами. В камеру спалювання через форсунки впорскується паливо, яке при змішуванні з повітрям спалахує. Це відбувається трохи раніше, ніж поршень досягає ВМТ.
  4. Випуск. Колінвал завершує оборот, переміщаючись між 540 і 720 градусами. В результаті чергового переміщення поршня у верхню частину циліндра з камери згоряння видаляються відпрацьовані гази. Після цього цикл починається заново.

Основні різновиди

Основним параметром, який використовується для класифікації дизельних двигунів, виступає конструкція камери спалювання. За цим параметром розрізняють два основних типи розглянутих силових установок, на яких використовується:

  1. Розділена камера згоряння. Подача пального проводиться в спеціальну камеру, яка називається вихровий і розміщується в голівці блоку, з’єднуючись з циліндром за допомогою каналу. Наявність такого додаткового елементу дозволяє домогтися збільшення рівня нагнітання, що позитивно позначається на здатності суміші до самозаймання;
  2. Нерозділене камера згоряння. Більш проста, а тому надійна конструкція, при використанні якої паливо подається безпосередньо в простір над поршнем, яке і виступає камерою згоряння. Це дозволяє помітно знизити витрату палива, що, поряд з надійністю механізму, стало ключовою причиною широкого розповсюдження саме такого типу дизельних двигунів.

Особливо популярними дизельні агрегати з нерозділеного камерою згоряння стали після появи ТНВД системи Common Rail. Її використання дозволяє забезпечити оптимальний рівень тиску, кількості і часу впорскування палива для подальшого спалювання. Таким чином, досягаються всі основні переваги двигунів з розділеною камерою згоряння без властивих їм недоліків.

Основні переваги і недоліки

Широке поширення і успішна конкуренція дизельних двигунів з бензиновими пояснюється рядом вражаючих переваг. Головними з них виступають:

  • ККД, що досягає 40% на звичайних установках і 50% на дизельних двигунах з турбонаддувом. Такі показники є просто недосяжними для агрегатів, що використовують як паливо бензин;
  • Потужність. Крутний момент дизельного двигуна забезпечується навіть на малих обертах, що гарантує автомобілю впевнений і швидкий розгін;
  • Екологічність. Згоряння палива під високим тиском призводить до зменшення кількості утворюються в процесі експлуатації двигуна вихлопних газів. В сьогоднішніх умовах цього плюси дизелів надається все більше значення;
  • Надійність. Як правило, моторесурс дизельного агрегату приблизно в півтора-два рази перевершує аналогічний показник бензинового конкурента. Крім того, відсутність системи запалювання дозволяє позбутися від багатьох традиційних проблем двигунів на бензині, наприклад, слабкою іскри на свічках або їх затоки.

Серед недоліків, властивих дизельному двигуну, перш за все, необхідно виділити два. Перший — це трохи більше висока вартість транспортних засобів, обладнаних цим типом силової установки. Різниця в ціні зазвичай варіюється від 10 до 20%.

Другий мінус — необхідність істотних експлуатаційних витрат. Це пояснюється серйозними вимогами до якості виготовлення та рівнем технічного обслуговування автомобілів з дизельними двигунами. Однак, звернення в солідну компанію за придбанням, а також подальшим обслуговуванням, комплектуванням і ремонтом зведе до мінімуму недоліки агрегату, залишивши в повній цілості його вражаючі гідності.

Причини поломок дизельних двигунів

  • зношення ДВС або його окремих елементів (клапани, турбіни, турбокомпресори, ланцюг або ремінь ГРМ і т.д.);
  • неякісне паливо: вода, тверді частинки, присадки невідомого походження забруднюють систему харчування, сприяючи швидкому зносу ТНВД, форсунок, паливних магістралей;
  • несвоєчасне технічне обслуговування або використання неякісних витратних матеріалів (масла і масляного фільтра) прискорюють знос ДВС;
  • постійна робота на підвищених обертах, несправні системи рециркуляції, охолодження, інші перевантаження також прискорюють знос.

Ремонт дизельного двигуна

Якщо Вам знадобився ремонт дизельного двигуна у Львові то краще довірити цю справу професійному автосервісу такому як СТО Авто.

Специфика укладки напольной плитки

Напольная плитка – универсальное покрытие для пола, потому что она долго служит из-за малой изнашиваемости, очень прочна и способна выдерживать большие весовые нагрузки. Также это покрытие отличается от других тем, что оно способно украсить ваш пол своим орнаментом. Если вы желаете попробовать сами уложить плитку, то вам придется очень постараться, потому что это дело не из легких. Но не переживайте, это статья поможет вам избежать неудачи. Следуя нашим советам, вы справитесь с поставленной задачей.
Какие инструменты нужно иметь при себе, чтобы выполнить укладку?
1. Чтобы уложить плитку, нужен специальный раствор. Чтобы его приготовить, вам потребуется какая-то глубокая емкость.
2. Болгарка ушм стенли для разделения плитки.
3. Водяной уровень для точных измерений.
4. Шпатель, лопатка или мастерок.
5. Молоток и крестики.
Перед самой укладкой нужно сделать нивелировку. Пол должен быть обязательно ровный. Чтобы проверить его, на стенах делают отметки. Затем следует сделать стяжку с помощью специальных цементных растворов. Если помещение, в котором укладывается плитка, с повышенной влажностью, то перед стяжкой нужно сделать еще и гидроизоляционный слой. Далее делаем разметку пола. Существует несколько видов расположения плитки, каждый вид по-своему хорош. Но лучше использовать способ «шов в шов». Даже если вы выберете другое расположение плитки, не переживайте, потому что разметка при всех способах делается одинаково. А именно: она начинается от точки пересечения середин сторон стен. Как и разметка, укладка плитки начинается там же.
Начинаем работу с плиткой
Начинаем укладку с двух фризовых параллельных рядов с дальнего угла комнаты. От них ведем к выходу из помещения. Лучше всего стараться укладывать пол из целых плиток, но если так не выходит, то плитку придется обрезать, при этом следите, чтобы все было симметрично. Укладка плит должна быть такой, чтобы одинаковые швы прилегали друг к другу, то есть, если плиты отличаются по размеру, то нельзя их вместе ставить. Чтобы ширина швов была одинаковой, подкладывайте между плитками крестики. После укладки всей поверхности пола, по плитке ходить нельзя, пока раствор полностью не засохнет. Через сутки уже можно ходить по сделанному полу, но лучше подождать еще 2-4 дня. После того, как клеевой раствор полностью засохнет, делаем затирку швов.
Будьте предельно аккуратными, и тогда все получится. Соблюдайте технику безопасности. Удачи.

Что делать, если не получается подружиться с оральным сексом?

Трава зеленая, Нева вытекает из Ладожского озера, а мужчины любят оральный интим магазин. Все довольно просто – и одновременно нет. Да, потребности понятны, с ними вопросов не возникает. А вот что предпринять, если у женщины с этим сложности?
1. Мешает рефлекс
С физиологией спорить тяжело. Когда в рот помещают инородный предмет так глубоко, что он соприкасается с корнем языка, это почти всегда вызывает рвотный рефлекс. У кого-то он будет сильнее, у кого-то слабее, все зависит от индивидуальных особенностей строения организма. Но это не значит, что пусть к оральным ласкам в этой паре мужчине закрыт. Вот что можно сделать:
Высунуть язык. Тем, кто практикует йогу, этот прием знаком по позе льва. Со стороны смотреться будет не очень, но мужчина этого не увидит, а вот облегчение такой прием приносит значительное.
Сменить позу. Например, лечь на кровать, слегка свесив голову, в то время как мужчина встает на колени. Вариант повыше – женщина лежит на столе, мужчина стоит рядом. В этой позе ротовая полость вытягивается практически в прямую линию, и неприятные ощущения должны пропасть. Важное «но» — контролировать партнера с запрокинутой головой почти невозможно, поэтому он должен сам следить за процессом и за реакцией партнерши.
Взять небольшую паузу, если тошнота уже подступает, и заняться ласками головки.
Потренироваться заранее. Использовать для этого ложку или зубную щетку: черенком надавливать на корень языка снова и снова, добиваясь снижения рвотного рефлекса. Может сработать.
2. Не нравится вкус
Во-первых, никто еще не отменил презервативы и их по-прежнему можно купить в аптеке. В принципе любая заботящаяся о своем здоровье девушка должна убедиться перед сексом с новым партнером в наличии у него средств контрацепции, и оральные ласки тут не исключение. Ведь мы же понимаем, что заразиться с успехом можно и таким способом? Если не нравится простой латекс, можно приобрести ароматизированные презервативы или специальный пахучий блеск для губ. Но если отношения длительные, и обоюдные анализы показали, что оба чисты, неизбежно настанет момент, когда вкус спермы придется испробовать. И тут реакцию не предугадаешь.
Поэтому, во-вторых, важно отнестись внимательно к питанию, которое оказывает прямое влияние на вкусовые качества семенной жидкости. Некоторые продукты делают ее довольно специфической, а другие, наоборот, совершенно нейтральной. Главное не стесняться обсуждать этот вопрос с партнером, чтобы он не гадал, от чего его женщина вдруг так сморщилась в момент, когда он получает удовольствие.
3. Чем можно заменить
Конечно, классическим вариантом – ручной работой. Для многих мужчин ее преимущества и плюсы ничуть не уступают оральным ласкам. Присмотримся к важным моментам.
Обязательно использовать лубрикант. Никаких эффектных плевков в руку в стиле актеров кино для взрослых (если копнуть глубже, выяснится, что там тоже используют смазку). Выбирать можно как на водной основе, так и силиконовую. Вторая будет более долгоиграющей, но если вдруг потом пара соберется использоваться презерватив, важно помнить, что он не совместим с силиконовыми лубрикантами, так же как и различные игрушки. Количество придется выяснять опытным путем. Слишком мало – будет доставлять неприятные ощущения, слишком много – снизит чувствительность.
Держать крепко, не боясь «сломать» или что-то там повредить.
Не забывать и об окружающей обстановке. Ласки мошонки очень приятны, особенно потому, что многие женщины совершенно игнорируют эту область. Вот только там нужно быть нежнее и аккуратнее, это деликатные места. А если есть желание, можно пробраться и еще дальше, в «тыл», это тоже приветствует сильный пол. Хотя и не все – если мужчина как-то тревожно задергался и пытается отползти, лучше оставить затею до лучших времен.
Самый простой способ понять, как доставить удовольствие – это спрашивать. Как правило, мы знаем свое тело лучше других, и понимаем, от каких- именно движений нас становится приятнее всего. Поэтому диалог с партнером – это всегда первый шаг к успеху и достижению оргазма в мире оральных ласк.